Андрій Пишний припускає, що у ці дні Володимир Семенович, як і більшість українців, прогнозує можливий підсумок президентської кампанії. Двоє з «великої трійки», на думку Стельмаха, є безпечними. «Янукович просто дозволить банкіру спокійно піти. Він ніколи не конфліктував зі Стельмахом, навпаки, перебуваючи на посаді прем'єра, завжди знаходив із ним спільну мову. Яценюка Володимир Семенович, напевно, вважає людиною не мстивою. Після того, як Стельмах вижив його з Нацбанку в 2005 році, Арсеній міг би розповісти багато цікавого. Однак він цього не зробив – ані відразу після звільнення, ані згодом. Ключове питання для голови Нацбанку сьогодні – як убезпечити себе на випадок якщо Президентом стане Тимошенко», – вважає Андрій Пишний.

На думку Пишного, протягом останнього року між Стельмахом і Тимошенко триває публічний конфлікт. Його основа проста й зрозуміла – гроші. У грудні 2008 року НБУ відмовився рефінансувати державні банки, які покривали дефіцит державного бюджету. У підсумку Тимошенко закликала Президента відправити Стельмаха у відставку. Невідомо, на які кнопки натиснула Тимошенко, але врешті-решт Нацбанк пішов на поступки.

«У грудні 2008 року Ощадбанк видав 18 мільярдів гривень кредитів НАК «Нафтогаз України». Зокрема, 27 грудня до статутного капіталу банку внесли 11,7 мільярда гривень, і ці гроші одразу ж було спрямовано до НАКу. Ця операція була проведена за рахунок викупу Нацбанком облігацій уряду. На початку 2009 року прем'єр вже не просила. У бюджеті-2009 з'явилися дві статті – 84 та 86. Згідно зі статтею 84 НБУ був зобов'язаний у триденний термін викуповувати пред'явлені йому облігації уряду за їх номінальною вартістю, а згідно зі статтею 86 регулятор повинен був видавати рефінансування тільки за згодою уряду», - пише у своїй статті Андрій Пишний.

«Так тривало до червня, а потім Стельмах заявив, що Національний банк утримується від монетизації цінних паперів уряду, оскільки це може призвести до виникнення додаткових інфляційних ризиків». До того часу НБУ надрукував 24 мільярди гривень. Зараз ця сума збільшилася до 28 мільярдів – за рахунок випуску грошей для «Родовід-банку», «Укргазбанку» та банку «Київ», – так характеризує ситуацію, що склалася на фінансовому ринку, відомий банкір із досвідом керівництва двома системними банками (Ощадбанком та Укрексімбанком) Андрій Пишний.

На думку Андрія Пишного, якщо Володимир Семенович ризикне до кінця грати роль незалежного голови Нацбанку, він не дасть Тимошенко ні копійки. «У такому випадку можливий навіть зрив виконання бюджету в 2009 та на початку 2010 року. Грошей просто не буде, і це розуміють усі. Таким може бути останній «привіт» Юлії Володимирівні від тандему Ющенко – Стельмах. Цілком імовірно, що при такому варіанті Стельмах зіграє або за Януковича, або за Яценюка», - каже Андрій Пишний.

Автор статті зазначає, що якщо ж Стельмах вирішить перестрахуватися й підтримає Тимошенко вже сьогодні, у нього з'являться залізні гарантії. Правда, тоді доведеться надрукувати стільки грошей, скільки буде потрібно. Тільки в 2009 році - ще приблизно 70 мільярдів. У цій сумі - і підвищення соціальних витрат, і Євро-2012, і рекапіталізація банків, і атракціон з повернення депозитів.

«Про інфляцію, яка неминуче виникне в результаті такої емісії, - вважає Андрій Пишний, - мова взагалі не йде. Девальвація курсу гривні теж стає малоцікавою темою. Тим більше, що відповідальність за них можна легко перекласти на дії «спекулянтів» і світову кризу».
Звичайно, на місці головного банкіра кожна людина серйозно б задумалася. Спокуса проміняти совість та економіку всієї країни на гарантії безпеки, власне благополуччя та владу - насправді сильна.

«Не прорахуйтеся, Володимире Семеновичу», - радить головному банкіру країни один із лідерів громадської організації Арсенія Яценюка «ФРОНТ ЗМШН» Андрій Пишний у своїй статті на «УП».

Источник: http://frontzmin.org/view_post.php?id=654